елемент
елеме́нт
(від лат. elementum – первісна речовина)
1. У давньоримській філософії стихія (вогонь, повітря, вода й земля).
2. Складова будь-чого цілого.
3. Е. хімічний – вид атомів, що характеризуються однаковим електричним зарядом ядра та сукупністю однакових властивостей.
4. фіз. Див. термоелемент, фотоелемент.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука