елемент
ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Д книжн., ІНДИВІ́ДУУМ книжн., СУБ'Є́КТ розм., ПЕРСО́НА уроч., заст., ірон.; ЕЛЕМЕ́НТ розм. (про особу перев. з негативними рисами). Пушкін був людиною у найвищому значенні цього слова (М. Рильський); З роками пересвідчуєшся, що повноцінною особистістю можна називати лише того, хто віддає належне і роботі, й людям, і життю в найширшому розумінні цього слова (П. Загребельний); Багатогранне життя цієї великої російської індивідуальності (Горького) пройшло в складних глибоко повчальних умовах (І. Ле); І сам я в усій своїй діяльності бажав бути не поетом, не вченим, не публіцистом, а поперед усього чоловіком (І. Франко); — Де його військо? Жодної душі не видно в степу, хоча їх там.. безліч (О. Гончар); Кожен із них (літераторів), як справжній високорозвинений культурний індивід, має притаманні йому особливості (Я. Качура); Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Ю. Збанацький); Бійці привели до них якогось загадкового суб'єкта, не то військового, не то цивільного (О. Гончар); — Ваша достойність, видко, не були ніколи послом і не знаєте, чим така персона різниться від посланця (Юліан Опільський); Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер).
ОСНО́ВИ мн. (сукупність найважливіших відомостей із певної галузі науки), ЕЛЕМЕ́НТИ мн., ПОЧА́ТКИ мн., АЗИ́ мн., А́ЗБУКА, АБЕ́ТКА, НАЧА́ЛА мн. Тут (у Петербурзькому училищі) Олександр Саєнко здобуває основи художньої освіти (з газети); Елементи ядерної фізики; Планіметрія й стереометрія — то лише початки, азбука математики (І. Франко); Ази арифметики; Абетка біології.
ЧАСТИ́НА (окрема одиниця, шматок тощо, які відділяються від чогось цілого; складова одиниця чогось цілого), ЕЛЕМЕНТ, ЧА́СТКА. Частина стіни з тріском вивалилась (С. Скляренко); Частину речей і більшість баранів було врятовано (З. Тулуб); Раніше, ніж починати снідання, старійшина ламав хліб, брав частку від страв і кидав це у вогнище, бо, як вірили, під ними жили душі пращурів (С. Скляренко).
ДЕТА́ЛЬ (складова частина механізму, машини тощо), ЕЛЕМЕ́НТ спец.; ГВИ́НТИК розм. (невеликого розміру). Від торговців різним металевим дріб'язком він поступово набирав потрібних йому деталей. Зараз приймач був майже готовий (О. Гончар); Конструкційні елементи; В цій машині він знав чисто все до останнього гвинтика (В. Собко).
Словник синонімів української мови