електротехнік

ЕЛЕКТРОМОНТЕ́Р, ЕЛЕКТРОТЕ́ХНІК, МОНТЕ́Р, ЕЛЕ́КТРИК розм. (Берг:) Я електромонтер з брикетної фабрики і колись заходив до вас лагодити електрику (В. Собко); На заводі Мишко за меншого помічника електротехніка (І. Микитенко); Монтер поставив на стіл табуретку і, вилізши туди, почав поратися біля запобіжника (П. Автомонов); — Знаєте, до війни я працював електриком (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. електротехнік — електроте́хнік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. електротехнік — -а, ч. Фахівець з електротехніки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. електротехнік — Електроте́хнік, -ка; -ніки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. електротехнік — ЕЛЕКТРОТЕ́ХНІК, а, ч. Фахівець з електротехніки. На заводі Мишко за.. помічника електротехніка (Мик., II, 1957 87).  Словник української мови в 11 томах