елонгація

елонга́ція

(лат. elongatio, від longus – далекий)

віддаль, віддаленість;

¤ Е. зір – положення зір у їх видимому добовому русі по небесній сфері, при якому абсолютна величина їх азимута досягає найбільшого значення;

¤ Е. планети – кутова віддаль цієї планети від центра сонячного диска. Найбільша Е. Венери дорівнює 48°, найбільша Е. Меркурія змінюється в межах від 18° до 28°, Е. інших планет можуть змінюватись у межах від 0° до 180°.

Значення в інших словниках

1. елонгація — елонга́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. елонгація — -ї, ж., астр. Віддаль, віддаленість. Елонгація планети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. елонгація — ЕЛОНГА́ЦІЯ, ї, ж. 1. астр. Видима кутова віддаль планети від Сонця. Ще давні астрономи зауважили, що Меркурій і Венера віддаляються від Сонця лише у деяких межах: Меркурій – на 17–27°, Венера – на 46–48°. Це їхня найбільша елонгація.  Словник української мови у 20 томах