енофтальм

енофта́льм

(від грец. έν – в і όφθαλμός – око)

западання очного яблука в очну ямку; спостерігається найчастіше при травмах ока, при атрофії очноямкової жирової клітковини тощо.

Значення в інших словниках

1. енофтальм — енофта́льм іменник чоловічого роду западання ока  Орфографічний словник української мови
2. енофтальм — -у, ч., мед. Западання очного яблука в очну ямку; спостерігається найчастіше при травмах ока, атрофії очноямкової жирової клітковини тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. енофтальм — ЕНОФТА́ЛЬМ, у, ч., вет., мед. Западання очного яблука в очну ямку. Причиною енофтальму може бути важка травма з переломом кісток очниці, атрофією жирової клітковини або поразки центральних симпатичних шляхів і порушення симпатичної іннервації ока (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах