етил
ети́л
(від грец. αίθήρ – гірське повітря і ΰλπ – матерія)
1. Одновалентний радикал (4) органічної сполуки етану.
2. Е. бромистий – органічна сполука, безбарвна рідина з ефірним запахом. Застосовують в органічному синтезі.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука