каді

ка́ді

(араб. – суддя)

духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого права (адату). Інші назви – казі, казій.

Значення в інших словниках

1. каді — ка́ді іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. каді — невідм., ч. Духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого права (адату).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каді — КА́ДІ, невідм., ч. У мусульманських країнах – суддя, який здійснює судочинство на основі шаріату. Шаріат дозволяв жебрати старим, бідним, сліпим, паралічним. Каді Стамбула призначав головного поводиря жебраків (П.  Словник української мови у 20 томах
4. каді — Мусульманський суддя, який виносить вироки на підставі ісламського та звичаєвого місцевого права.  Універсальний словник-енциклопедія