каналізація

каналіза́ція

(від лат. canalis – труба, жолоб, канава)

1. Сукупність інженерних споруд, устаткування та санітарних засобів, що забезпечує збір та виведення за межі населених пунктів і промислових підприємств забруднених стічних вод, а також їх очищення та знешкодження перед використанням чи скидом у водойму.

2. Прокладання каналів.

3. Розподіл електроенергії між споживачами;

¤ К. кабельна – система керамічних або бетонних труб для прокладання кабелю в підземних лініях зв’язку.

Значення в інших словниках

1. каналізація — каналіза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. каналізація — Канализация — waste-water disposal system, canalization, sewerage system, channeling conduit — *Entwässerung(anlage), Kanalisation – 1) Сукупність інженерних споруд, устаткування та санітарних засобів...  Гірничий енциклопедичний словник
3. каналізація — -ї, ж. Система труб, підземних каналів та інших санітарно-технічних споруд для видаляння та обробки стічних вод. Зливова каналізація — каналізаційна мережа для збирання та подальшого скидання надлишків дощової води. Каналізація тромба мед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. каналізація — Водосток  Словник чужослів Павло Штепа
5. каналізація — Каналіза́ція,-ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. каналізація — КАНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Система труб, підземних каналів та інших санітарно-технічних споруд для видаляння та обробки стічних вод. Каналізація — це комплекс споруд, призначених для приймання стічної рідини...  Словник української мови в 11 томах