канюля

каню́ля

(франц. canule)

порожниста трубка, яку використовують для введення в організм людини або тварин лікарських речовин, виведення секретів з порожнин тіла, відновлення провідності дихальних шляхів тощо.

Значення в інших словниках

1. канюля — каню́ля іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. канюля — -і, ж. Порожниста трубка з тупим кінцем, що застосовується для введення в організм лікарських або рентгеноконтрастних речовин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. канюля — КАНЮ́ЛЯ, і, ж., мед. Порожниста трубка з тупим кінцем для введення в організм людини або тварини лікувальних речовин, видалення рідини із порожнин тіла, а також для анатомічних досліджень. Канюлі виготовляють з металу, скла або пластмаси (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах