Значення в інших словниках
-
канюля —
-і, ж. Порожниста трубка з тупим кінцем, що застосовується для введення в організм лікарських або рентгеноконтрастних речовин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
канюля —
КАНЮ́ЛЯ, і, ж., мед. Порожниста трубка з тупим кінцем для введення в організм людини або тварини лікувальних речовин, видалення рідини із порожнин тіла, а також для анатомічних досліджень. Канюлі виготовляють з металу, скла або пластмаси (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
канюля —
каню́ля (франц. canule) порожниста трубка, яку використовують для введення в організм людини або тварин лікарських речовин, виведення секретів з порожнин тіла, відновлення провідності дихальних шляхів тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука