Орфографічний словник української мови

канючення

каню́чення

іменник середнього роду

зневажл.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. канючення — -я, с., зневажл. Дія за знач. канючити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. канючення — КАНЮ́ЧЕННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. каню́чити.  Словник української мови в 11 томах