Великий тлумачний словник сучасної мови

канючення

каню́чення

-я, с., зневажл.

Дія за знач. канючити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. канючення — каню́чення іменник середнього роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. канючення — КАНЮ́ЧЕННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. каню́чити.  Словник української мови в 11 томах