канючення

каню́чення

-я, с., зневажл.

Дія за знач. канючити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канючення — каню́чення іменник середнього роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. канючення — КАНЮ́ЧЕННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. каню́чити. Словник української мови в 11 томах