канючення КАНЮ́ЧЕННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. каню́чити. Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me канюка канючити Значення в інших словниках канючення — каню́чення іменник середнього роду зневажл. Орфографічний словник української мови канючення — -я, с., зневажл. Дія за знач. канючити. Великий тлумачний словник сучасної мови
Значення в інших словниках канючення — каню́чення іменник середнього роду зневажл. Орфографічний словник української мови канючення — -я, с., зневажл. Дія за знач. канючити. Великий тлумачний словник сучасної мови