капіталізм
капіталі́зм
суспільно-економічна формація, що приходить на зміну феодалізмові; останній в історії людства класово антагоністичний лад, що грунтується на приватнокапіталістичній власності на засоби виробництва та експлуатації найманої праці капіталом. Основним економічним законом К. є виробництво й привласнення додаткової вартості, джерелом якої є неоплачена праця найманих робітників. Соціальну структуру К. становлять два основні суспільні класи – робітників і капіталістів. Антагоністичний характер соціальної структури К. зумовлює повну протилежність і глибокий конфлікт матеріальних інтересів його основних класів, неминучість класової боротьби. К. властиві такі невід’ємні риси, як стихійний розвиток, конкуренція і анархія виробництва, кризи надвиробництва, масове безробіття. Гостра суперечність між дедалі зростаючим суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичною формою привласнення його результатів – основна суперечність К. – зумовлює непримиренну класову боротьбу і необхідність його повалення. Наприкінці 19 – на початку 20 ст. К. вступив у найвищу й останню стадію свого розвитку – імперіалізм, який до краю загострив усі суперечності К. і створив передумови для соціалістичної революції.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука