каротин

кароти́н

(від лат. carota – морква)

оранжево-жовтий пігмент; найбільше його в моркві, помідорах, яєчних жовтках. У медицині препарати К. використовують при А-авітамінозі.

Значення в інших словниках

1. каротин — кароти́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. каротин — -у, ч. Ненасичений вуглеводень, оранжево-жовтий пігмент рослин, якого найбільше є в моркві, помідорах, яєчних жовтках і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каротин — КАРОТИ́Н, у, ч. Жовто-оранжевий барвник, якого найбільше є в моркві, помідорах, яєчних жовтках і т. ін. Ряд овочів і фруктів: морква, гарбузи, помідори, абрикоси.. забарвлені в жовтий або оранжевий колір.  Словник української мови в 11 томах