каротин

кароти́н

(від лат. carota – морква)

оранжево-жовтий пігмент; найбільше його в моркві, помідорах, яєчних жовтках. У медицині препарати К. використовують при А-авітамінозі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каротин — кароти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каротин — -у, ч. Ненасичений вуглеводень, оранжево-жовтий пігмент рослин, якого найбільше є в моркві, помідорах, яєчних жовтках і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каротин — КАРОТИ́Н, у, ч. Жовто-оранжевий барвник, якого найбільше є в моркві, помідорах, яєчних жовтках і т. ін. Ряд овочів і фруктів: морква, гарбузи, помідори, абрикоси.. забарвлені в жовтий або оранжевий колір. Словник української мови в 11 томах