каротин

кароти́н

-у, ч.

Ненасичений вуглеводень, оранжево-жовтий пігмент рослин, якого найбільше є в моркві, помідорах, яєчних жовтках і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каротин — кароти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каротин — кароти́н (від лат. carota – морква) оранжево-жовтий пігмент; найбільше його в моркві, помідорах, яєчних жовтках. У медицині препарати К. використовують при А-авітамінозі. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. каротин — КАРОТИ́Н, у, ч. Жовто-оранжевий барвник, якого найбільше є в моркві, помідорах, яєчних жовтках і т. ін. Ряд овочів і фруктів: морква, гарбузи, помідори, абрикоси.. забарвлені в жовтий або оранжевий колір. Словник української мови в 11 томах