каротин
КАРОТИ́Н, у, ч. Жовто-оранжевий барвник, якого найбільше є в моркві, помідорах, яєчних жовтках і т. ін.
Ряд овочів і фруктів: морква, гарбузи, помідори, абрикоси.. забарвлені в жовтий або оранжевий колір. Вони набувають цього кольору завдяки вмісту в них каротину — провітаміну А (Укр. страви, 1957, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каротин — кароти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- каротин — -у, ч. Ненасичений вуглеводень, оранжево-жовтий пігмент рослин, якого найбільше є в моркві, помідорах, яєчних жовтках і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каротин — кароти́н (від лат. carota – морква) оранжево-жовтий пігмент; найбільше його в моркві, помідорах, яєчних жовтках. У медицині препарати К. використовують при А-авітамінозі. Словник іншомовних слів Мельничука