каротель
кароте́ль
(від лат. carota – морква)
група ранньостиглих сортів моркви посівної.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каротель — кароте́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каротель — -і, ж. Сорт харчової моркви, що має короткий, округлий корінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каротель — див. морква Універсальний словник-енциклопедія
- каротель — КАРОТЕ́ЛЬ, і, ж. Сорт харчової моркви, що має короткий, округлий корінь. За формою коренеплода сорти моркви поділяють на каротелі, напівдовгі й довгі (Овоч., 1956, 347). Словник української мови в 11 томах