каротель
кароте́ль
-і, ж.
Сорт харчової моркви, що має короткий, округлий корінь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каротель — кароте́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каротель — кароте́ль (від лат. carota – морква) група ранньостиглих сортів моркви посівної. Словник іншомовних слів Мельничука
- каротель — див. морква Універсальний словник-енциклопедія
- каротель — КАРОТЕ́ЛЬ, і, ж. Сорт харчової моркви, що має короткий, округлий корінь. За формою коренеплода сорти моркви поділяють на каротелі, напівдовгі й довгі (Овоч., 1956, 347). Словник української мови в 11 томах