карусель

карусе́ль

(франц. carrousel, від італ. carosello)

1. Споруда для катання по кругу на народних гуляннях, ярмарках тощо.

2. Вид кінного змагання.

Значення в інших словниках

1. карусель — карусе́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. карусель — -і, ж. 1》 Споруда із сидіннями у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на ярмарках, у парках для розваги. 2》 тех. Те саме, що Карусельний верстат (див. карусельний).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. карусель — КАРУСЕ́ЛЬ, і, ж. Споруда із сидіннями перев. у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на атракціонах, у парках для розваги і т. ін. Все це [ярмарок] ворушиться, ..  Словник української мови у 20 томах
4. карусель — КАРУСЕ́ЛЬ (споруда для катання по колу); КРУТИ́ЛКА розм. (саморобна споруда на льоду). Шалено крутилась карусель (О. Донченко); А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять!...  Словник синонімів української мови
5. карусель — КАРУСЕ́ЛЬ, і, ж. 1. Споруда із сидіннями у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється на ярмарках, у парках для розваги. Все це [ярмарок] ворушиться, ..  Словник української мови в 11 томах