каталіз

ката́ліз

(від грец. κατάλυσις – руйнування)

зміна швидкості хімічних реакцій в присутності каталізаторів. Застосовують у виробництві аміаку, сірчаної і азотної кислот, каучуку, синтетичних смол і пластмас тощо.

Значення в інших словниках

1. каталіз — ката́ліз іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. каталіз — -у, ч. Збудження, прискорення або сповільнення хімічних реакцій під впливом каталізаторів. Гетерогенний каталіз — каталіз, за якого реагенти та каталізатор перебувають у різних фазах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каталіз — КАТА́ЛІЗ, у, ч., хім. Збудження хімічних реакцій або зміна їх швидкості під впливом каталізаторів. Гомогенним каталізом називають такий каталіз, у процесі якого складники сировини та каталізатор перебувають в одному агрегатному стані...  Словник української мови у 20 томах
4. каталіз — Зміна швидкості хіміч. реакції, спричинена дією каталізатора; має дуже вел. значення при проведенні хіміч. (особливо у промисловості) і біохіміч. реакцій.  Універсальний словник-енциклопедія
5. каталіз — КАТА́ЛІЗ, у, ч. Збудження, прискорення або сповільнення хімічних реакцій під впливом каталізаторів. Під каталізом розуміють явище збудження або зміни швидкості хімічної реакції в присутності речовин (каталізаторів) , які...  Словник української мови в 11 томах