каталіз

КАТА́ЛІЗ, у, ч., хім.

Збудження хімічних реакцій або зміна їх швидкості під впливом каталізаторів.

Гомогенним каталізом називають такий каталіз, у процесі якого складники сировини та каталізатор перебувають в одному агрегатному стані, найчастіше це газ або рідина (з наук.-попул. літ.);

Каталіз поділяють на позитивний, коли швидкість реакції прискорюється, і негативний, коли швидкість уповільнюється (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. каталіз — ката́ліз іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. каталіз — -у, ч. Збудження, прискорення або сповільнення хімічних реакцій під впливом каталізаторів. Гетерогенний каталіз — каталіз, за якого реагенти та каталізатор перебувають у різних фазах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каталіз — ката́ліз (від грец. κατάλυσις – руйнування) зміна швидкості хімічних реакцій в присутності каталізаторів. Застосовують у виробництві аміаку, сірчаної і азотної кислот, каучуку, синтетичних смол і пластмас тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. каталіз — Зміна швидкості хіміч. реакції, спричинена дією каталізатора; має дуже вел. значення при проведенні хіміч. (особливо у промисловості) і біохіміч. реакцій.  Універсальний словник-енциклопедія
5. каталіз — КАТА́ЛІЗ, у, ч. Збудження, прискорення або сповільнення хімічних реакцій під впливом каталізаторів. Під каталізом розуміють явище збудження або зміни швидкості хімічної реакції в присутності речовин (каталізаторів) , які...  Словник української мови в 11 томах