каустика

ка́устика

(від грец. καυστικός – запалюючий, горючий)

лінія, що огинає місце сходження променів після заломлення їх в лінзі або відбиття від дзеркала.

Значення в інших словниках

1. каустика — ка́устика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. каустика — -и, ж. Поверхня, що є обвідною сімейства світлових променів, які випущені світною точкою і пройшли через оптичну систему.  Великий тлумачний словник сучасної мови