каустика

ка́устика

-и, ж.

Поверхня, що є обвідною сімейства світлових променів, які випущені світною точкою і пройшли через оптичну систему.

Значення в інших словниках

1. каустика — ка́устика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. каустика — ка́устика (від грец. καυστικός – запалюючий, горючий) лінія, що огинає місце сходження променів після заломлення їх в лінзі або відбиття від дзеркала.  Словник іншомовних слів Мельничука