квадрант

квадра́нт

[від лат. quadrans (quadrantis) – чверть, четверта частина]

1. Будь-яка з чотирьох частин площини, на які її ділять дві взаємно перпендикулярні прямі (осі координат).

2. Сектор круга з центральним кутом 90°, 1/4 круга.

3. Старовинний астрономічний прилад для вимірювання висот небесних світил.

Значення в інших словниках

1. квадрант — квадра́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. квадрант — А. 1. У математиці – четверта частина круга. 2. Старовинний астрономічний інструмент для вимірювання висот небесних світил. 3. Прилад для вертикального націлювання гармат, мінометів тощо за заданим кутом підвищення.  Літературне слововживання
3. квадрант — Квадрант — quadrant — Quadrant — 1) Будь-яка з чотирьох частин площини, на які її ділять дві взаємно перпендикулярні прямі (осі координат). 2) Сектор круга з центральним кутом 90°, 1/4 круга. 3) Старовинний астрономічний прилад для відмірювання висот небесних світил над рівнем горизонту.  Гірничий енциклопедичний словник
4. квадрант — -а, ч. 1》 мат. Будь-яка з чотирьох частин площини, на які ділять її дві взаємно перпендикулярні лінії. || Четверта частина кола. Квадрант площини. 2》 Старовинний астрономічний прилад для вимірювання висоти небесних світил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. квадрант — КВАДРА́НТ, а, ч. 1. мат. Четверта частина кола або одна з чотирьох частин площини, на які її ділять дві взаємно перпендикулярні прямі.  Словник української мови у 20 томах
6. квадрант — квадра́нт четверта частина кола (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. квадрант — КВАДРА́НТ, а, ч. 1. мат. Четверта частина кола. Квадрант площини. 2. Старовинний астрономічний прилад для вимірювання висоти небесних світил. Експонати астрономічного відділу — телескопи..  Словник української мови в 11 томах