квартир’єр

квартир’є́р

(нім. Quartierherr)

військовослужбовець, якого під час пересування військ посилають уперед для підшукання й відведення квартир у населених пунктах чи для підшукання місця для бівуаку.

Значення в інших словниках

1. квартир’єр — Квартир’є́р, -ра; -є́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. квартир’єр — КВАРТИР’Є́Р, а, ч. У військових підрозділах — особа, яку під час пересування війська висилають уперед для підшукування квартир у населених пунктах, вибору бівуаків і т. ін.  Словник української мови в 11 томах