квартир’єр
КВАРТИР’Є́Р, а, ч. У військових підрозділах — особа, яку під час пересування війська висилають уперед для підшукування квартир у населених пунктах, вибору бівуаків і т. ін.
Дивізія ввійшла до міста без попередніх квартир’єрів, і в переповненому військовими частинами та установами місті вже не було для бійців квартир (Смолич, Театр.., 1946, 43);
Обстріляні з кулеметів квартир’єри ствердили, що в селі Рождественському стоїть якась військова частина (Панч, О. Пархом., 1939, 147).
Словник української мови (СУМ-11)