Словник української мови в 11 томах

квартир’єр

КВАРТИР’Є́Р, а, ч. У військових підрозділах — особа, яку під час пересування війська висилають уперед для підшукування квартир у населених пунктах, вибору бівуаків і т. ін.

Дивізія ввійшла до міста без попередніх квартир’єрів, і в переповненому військовими частинами та установами місті вже не було для бійців квартир (Смолич, Театр.., 1946, 43);

Обстріляні з кулеметів квартир’єри ствердили, що в селі Рождественському стоїть якась військова частина (Панч, О. Пархом., 1939, 147).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. квартир’єр — квартир’є́р (нім. Quartierherr) військовослужбовець, якого під час пересування військ посилають уперед для підшукання й відведення квартир у населених пунктах чи для підшукання місця для бівуаку.  Словник іншомовних слів Мельничука
  2. квартир’єр — Квартир’є́р, -ра; -є́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)