квартируватися
КВАРТИРУВАТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм. Те саме, що квартирувати 1.
В Зіниної тітки квартирувався лікар (Логв., Давні рани, 1961, 98);
Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна. Стоїть, усміхається на порозі. Давно квартируюсь, а от і досі Не знав, що Оляна така чарівна… (Вирган, В розп. літа, 1959, 109).
Словник української мови (СУМ-11)