квартируватися

КВАРТИРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Те саме, що квартирува́ти 1.

Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна. Стоїть, усміхається на порозі. Давно квартируюсь, а от і досі Не знав, що Оляна така чарівна... (І. Вирган);

В Зіниної тітки квартирувався лікар (В. Логвиненко);

На брязкіт золота .. відгукнулося небагато й немало – три тисячі готів та герулів, що квартирувалися там-таки, в Константинополі (Д. Міщенко).

2. заст. Квартирувати (у 2 знач.).

У 1920 році в палаці квартирувався штаб Першої кінної армії (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. квартируватися — квартирува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. квартируватися — -уюся, -уєшся, недок., розм. Те саме, що квартирувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квартируватися — КВАРТИРУВА́ТИ розм. (мешкати в найманій квартирі), КВАРТИРУВА́ТИСЯ розм., КВАТИРУВА́ТИ розм., КОМОРУВА́ТИ діал., КОМО́РИТИ діал. Мати згодом переїхала на село до брата, а Філько пішов квартирувати до того двірника...  Словник синонімів української мови
4. квартируватися — КВАРТИРУВАТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм. Те саме, що квартирувати 1. В Зіниної тітки квартирувався лікар (Логв., Давні рани, 1961, 98); Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна. Стоїть, усміхається на порозі. Давно квартируюсь, а от і досі Не знав, що Оляна така чарівна… (Вирган, В розп. літа, 1959, 109).  Словник української мови в 11 томах