квартируватися
КВАРТИРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Те саме, що квартирува́ти 1.
Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна. Стоїть, усміхається на порозі. Давно квартируюсь, а от і досі Не знав, що Оляна така чарівна... (І. Вирган);
В Зіниної тітки квартирувався лікар (В. Логвиненко);
На брязкіт золота .. відгукнулося небагато й немало – три тисячі готів та герулів, що квартирувалися там-таки, в Константинополі (Д. Міщенко).
2. заст. Квартирувати (у 2 знач.).
У 1920 році в палаці квартирувався штаб Першої кінної армії (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квартируватися — квартирува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- квартируватися — -уюся, -уєшся, недок., розм. Те саме, що квартирувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- квартируватися — КВАРТИРУВА́ТИ розм. (мешкати в найманій квартирі), КВАРТИРУВА́ТИСЯ розм., КВАТИРУВА́ТИ розм., КОМОРУВА́ТИ діал., КОМО́РИТИ діал. Мати згодом переїхала на село до брата, а Філько пішов квартирувати до того двірника... Словник синонімів української мови
- квартируватися — КВАРТИРУВАТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм. Те саме, що квартирувати 1. В Зіниної тітки квартирувався лікар (Логв., Давні рани, 1961, 98); Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна. Стоїть, усміхається на порозі. Давно квартируюсь, а от і досі Не знав, що Оляна така чарівна… (Вирган, В розп. літа, 1959, 109). Словник української мови в 11 томах