квартируватися
квартирува́тися
-уюся, -уєшся, недок., розм.
Те саме, що квартирувати 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квартируватися — квартирува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- квартируватися — КВАРТИРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Те саме, що квартирува́ти 1. Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна. Стоїть, усміхається на порозі. Давно квартируюсь, а от і досі Не знав, що Оляна така чарівна... (І. Вирган); В Зіниної тітки квартирувався лікар (В. Словник української мови у 20 томах
- квартируватися — КВАРТИРУВА́ТИ розм. (мешкати в найманій квартирі), КВАРТИРУВА́ТИСЯ розм., КВАТИРУВА́ТИ розм., КОМОРУВА́ТИ діал., КОМО́РИТИ діал. Мати згодом переїхала на село до брата, а Філько пішов квартирувати до того двірника... Словник синонімів української мови
- квартируватися — КВАРТИРУВАТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм. Те саме, що квартирувати 1. В Зіниної тітки квартирувався лікар (Логв., Давні рани, 1961, 98); Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна. Стоїть, усміхається на порозі. Давно квартируюсь, а от і досі Не знав, що Оляна така чарівна… (Вирган, В розп. літа, 1959, 109). Словник української мови в 11 томах