1. Великий тлумачний словник сучасної мови

квартирувати

квартирува́ти

-ую, -уєш, недок.

1》 розм. Жити, мешкати в найманій квартирі.

2》 Стояти на квартирах (про військо).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квартирувати — квартирува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. квартирувати — (де) жити, мешкати, винаймати мешкання; (- військо) стояти на квартирах. Словник синонімів Караванського
  3. квартирувати — КВАРТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. розм. Жити, мешкати в найманій квартирі. Мати згодом переїхала на село до брата, а Філько пішов квартирувати до того двірника, що мав опікуватись ним (Ірина Вільде); – Будьмо знайомі. Словник української мови у 20 томах
  4. квартирувати — КВАРТИРУВА́ТИ розм. (мешкати в найманій квартирі), КВАРТИРУВА́ТИСЯ розм., КВАТИРУВА́ТИ розм., КОМОРУВА́ТИ діал., КОМО́РИТИ діал. Мати згодом переїхала на село до брата, а Філько пішов квартирувати до того двірника... Словник синонімів української мови
  5. квартирувати — Квартирува́ти, -ру́ю, -ру́єш, -ру́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. квартирувати — КВАРТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. розм. Жити, мешкати в найманій квартирі. Мати згодом переїхала на село до брата, а Філько пішов квартирувати до того двірника, що мав опікуватись ним (Вільде, Сестри.., 1958, 48); — Будьмо знайомі. Словник української мови в 11 томах