квартиря

КВАРТИ́РЯ, і, ж., прост.

Те саме, що кварти́ра 1, 2.

Грошей часом нема у вас позичити – сім карбованців? За квартирю, бачте, вимагають (М. Куліш);

– Я хотів був до вас зайти, та пішли-от квартирю дивитися... (Валерій Шевчук).