конвент

конве́нт

(від лат. conventus – збори, засідання)

1. Законодавчі органи, що скликаються в деяких країнах для складання або зміни конституції.

2. К. національний – представницькі збори у Франції в 1792 – 95 pp., найвищий законодавчий орган періоду Французької буржуазної революції кінця 18 ст.

Значення в інших словниках

1. конвент — Конве́нт: — загальні збори релігійного католицького ордена [II] — монастир [46-1]  Словник з творів Івана Франка
2. конвент — конве́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. конвент — -у, ч. У деяких країнах – назва виборних органів з особливими законодавчими повноваженнями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. конвент — Збори (законодавчі), див. конституанта  Словник чужослів Павло Штепа
5. Конвент — Міжнародні загальні збори усіх братів Великих лож кількох країн чи їхніх представників, скликані для прийняття спільних стратегічних рішень з основних питань масонської діяльности.  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
6. конвент — КОНВЕ́НТ, у, ч. 1. У деяких країнах – назва виборних органів з особливими законодавчими повноваженнями. Люди бачили в членів конвенту всякі гріхи (М.  Словник української мови у 20 томах
7. конвент — КОНВЕ́НТ, у, ч. У деяких країнах — назва виборних органів з особливими законодавчими повноваженнями. Якобінці Робесп’єр і Дантон розвинули величезну діяльність, вимагаючи скинення короля і скликання народних зборів — конвенту...  Словник української мови в 11 томах