конвент
КОНВЕ́НТ, у, ч.
1. У деяких країнах – назва виборних органів з особливими законодавчими повноваженнями.
Люди бачили в членів конвенту всякі гріхи (М. Драгоманов);
Франція скинула короля, утворила конвент і оголосила безсмертні слова – братерство, рівність, воля (Л. Старицька-Черняхівська);
Якобінці Робесп'єр і Дантон розвинули величезну діяльність, вимагаючи скинення короля і скликання народних зборів – конвенту, обраного загальним голосуванням (з навч. літ.);
// Установчий орган, створений для складання або зміни конституції.
Конституційний конвент, котрий почав працювати у Філадельфії над текстом Конституції США, створив її за кілька місяців і передав на затвердження штатів (з наук.-попул. літ.);
Для розробки програмних положень Європейського Союзу було створено тимчасовий орган – Конвент із провідних політичних діячів Європейського Союзу у складі 105 осіб (з навч. літ.).
2. Католицький монастир, а також збори членів монашеського ордену в межах монастиря.
[Воєвода:] Пан писарю, негайно напиши В конвент домiнiканський, до абата, Отця Iєронiма, що його Ми просимо прийнять дружину нашу (І. Кочерга);
– Між іншим, – сказав Ярош, отут, де ми сидимо, ігуменя конвенту бенедиктинок Йозефа Кун збудувала альтанку з гострим дахом і верандою, назвавши її “Святинею Аполлона” (Ю. Винничук);
Дерев'яними свердленими трубами з місцевих гір вода самопливом “добиралася” до домініканського конвенту Святого Миколая та Київської духовної академії (нині це Контрактова площа) (з наук.-попул. літ.).
(1) Націона́льний конве́нт – під час Французької буржуазної революції кінця XVIII ст. – національні збори, найвищий представницький орган.
Національний конвент був спадкоємцем Законодавчих зборів і був обраний всенародним голосуванням, у якому брали участь лише чоловіки (з наук. літ.);
Національний конвент дав Франції надзвичайно демократичну конституцію, яка ніколи не вступила в силу в зв'язку з військовим становищем (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)