конвент

КОНВЕ́НТ, у, ч.

1. У деяких країнах – назва виборних органів з особливими законодавчими повноваженнями.

Люди бачили в членів конвенту всякі гріхи (М. Драгоманов);

Франція скинула короля, утворила конвент і оголосила безсмертні слова – братерство, рівність, воля (Л. Старицька-Черняхівська);

Якобінці Робесп'єр і Дантон розвинули величезну діяльність, вимагаючи скинення короля і скликання народних зборів – конвенту, обраного загальним голосуванням (з навч. літ.);

// Установчий орган, створений для складання або зміни конституції.

Конституційний конвент, котрий почав працювати у Філадельфії над текстом Конституції США, створив її за кілька місяців і передав на затвердження штатів (з наук.-попул. літ.);

Для розробки програмних положень Європейського Союзу було створено тимчасовий орган – Конвент із провідних політичних діячів Європейського Союзу у складі 105 осіб (з навч. літ.).

2. Католицький монастир, а також збори членів монашеського ордену в межах монастиря.

[Воєвода:] Пан писарю, негайно напиши В конвент домiнiканський, до абата, Отця Iєронiма, що його Ми просимо прийнять дружину нашу (І. Кочерга);

– Між іншим, – сказав Ярош, отут, де ми сидимо, ігуменя конвенту бенедиктинок Йозефа Кун збудувала альтанку з гострим дахом і верандою, назвавши її “Святинею Аполлона” (Ю. Винничук);

Дерев'яними свердленими трубами з місцевих гір вода самопливом “добиралася” до домініканського конвенту Святого Миколая та Київської духовної академії (нині це Контрактова площа) (з наук.-попул. літ.).

(1) Націона́льний конве́нт – під час Французької буржуазної революції кінця XVIII ст. – національні збори, найвищий представницький орган.

Національний конвент був спадкоємцем Законодавчих зборів і був обраний всенародним голосуванням, у якому брали участь лише чоловіки (з наук. літ.);

Національний конвент дав Франції надзвичайно демократичну конституцію, яка ніколи не вступила в силу в зв'язку з військовим становищем (з наук.-попул. літ.).