конвекція

КОНВЕ́КЦІЯ, ї, ж., спец.

1. фіз. Перенесення тепла або електричних зарядів рухомим середовищем.

Вільна конвекція виникає в полі сили тяжіння: якщо наявна неоднорідна щільність в окремих місцях середовища, вона зумовлює рух частинок (з наук. літ.);

Прикладами примусової конвекції є рух повітря в приміщенні під дією вентилятора, рух рідини в трубі (з навч. літ.).

2. гідр. Водообмін між верхніми та нижніми шарами в озерах, морях і океанах унаслідок різниці їх температури, густини і т. ін.

Існує природна конвекція, що виникає в речовині мимоволі за нерівномірного нагрівання в полі тяжіння (з наук. літ.);

У природній конвекції нижні шари речовини нагріваються, легшають і спливають вгору, а верхні шари, навпаки, вистигають, стають важчими й занурюються вниз, після чого процес повторюється знову й знову (з наук.-попул. літ.).

3. метеор. Обмін повітря між верхніми та нижніми шарами атмосфери, що відбувається внаслідок нерівномірного їх нагрівання.

Конвекція в атмосфері, вертикальні переміщення об'ємів повітря з одних висот на інші зумовлені архімедівською силою: повітря тепліше, менш щільне переміщається вгору, а повітря холодніше і щільніше – вниз (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвекція — конве́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конвекція — Конвекция — convection — Konvektion — перенесення тепла в рідинах або газах потоками речовини. Гірничий енциклопедичний словник
  3. конвекція — -ї, ж., спец. 1》 фіз. Перенесення тепла або електричних зарядів рухливим середовищем. 2》 гідр. Водообмін між верхніми та нижніми шарами в озерах, морях і океанах унаслідок різниці їх температури, густини тощо. 3》 метеор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конвекція — Переніс, перехід Словник чужослів Павло Штепа
  5. конвекція — конве́кція (лат. convectio – принесення, від conveho – приношу) перенесення тепла в рідинах або газах потоками речовини. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. конвекція — Макроскопічний рух ділянок рідини або газу під дією, напр., змішувача, помпи (примусова к.), або різниці густини (природна або вільна к.); відіграє роль в атмосферних процесах (напр., в утворенні грозових хмар), у появі морських течій. Універсальний словник-енциклопедія
  7. конвекція — КОНВЕ́КЦІЯ, ї, ж., спец. 1. фіз. Перенесення тепла або електричних зарядів рухливим середовищем. Поширення теплоти через переміщення шарів рідини або газів називається конвекцією (Фізика, II, 1957, 20). 2. гідр. Словник української мови в 11 томах