1. Словник української мови в 11 томах

конвекція

КОНВЕ́КЦІЯ, ї, ж., спец.

1. фіз. Перенесення тепла або електричних зарядів рухливим середовищем.

Поширення теплоти через переміщення шарів рідини або газів називається конвекцією (Фізика, II, 1957, 20).

2. гідр. Водообмін між верхніми та нижніми шарами в озерах, морях і океанах унаслідок різниці їх температури, густини тощо.

3. метеор. Обмін повітря між верхніми та нижніми шарами атмосфери, що відбувається внаслідок нерівномірного їх нагрівання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвекція — конве́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конвекція — Конвекция — convection — Konvektion — перенесення тепла в рідинах або газах потоками речовини. Гірничий енциклопедичний словник
  3. конвекція — -ї, ж., спец. 1》 фіз. Перенесення тепла або електричних зарядів рухливим середовищем. 2》 гідр. Водообмін між верхніми та нижніми шарами в озерах, морях і океанах унаслідок різниці їх температури, густини тощо. 3》 метеор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конвекція — Переніс, перехід Словник чужослів Павло Штепа
  5. конвекція — КОНВЕ́КЦІЯ, ї, ж., спец. 1. фіз. Перенесення тепла або електричних зарядів рухомим середовищем. Вільна конвекція виникає в полі сили тяжіння: якщо наявна неоднорідна щільність в окремих місцях середовища, вона зумовлює рух частинок (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. конвекція — конве́кція (лат. convectio – принесення, від conveho – приношу) перенесення тепла в рідинах або газах потоками речовини. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. конвекція — Макроскопічний рух ділянок рідини або газу під дією, напр., змішувача, помпи (примусова к.), або різниці густини (природна або вільна к.); відіграє роль в атмосферних процесах (напр., в утворенні грозових хмар), у появі морських течій. Універсальний словник-енциклопедія