констебль

консте́бль

(англ. constable, від франц. connetable – конетабль)

1. У феодальній Англії вищий придворний чин.

2. У Великобританії і США нижчий поліцейський чин, а також комендант фортеці або палацу.

Значення в інших словниках

1. Констебль — Ко́нстебль прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. констебль — -я, ч. 1》 У США та Великій Британії – найнижчий поліційний чин. 2》 У феодальній Англії – вищий придворний чин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. констебль — КОНСТЕ́БЛЬ, я, ч. 1. Один із найвищих придворних чинів у Англії та Шотландії часів середньовіччя. У середньовічній Європі констеблі були придворними службовцями (з наук.-попул. літ.); Згідно з Вінчестерським статутом 1285...  Словник української мови у 20 томах
4. констебль — КОНСТЕ́БЛЬ, я, ч. У США та Англії — найнижчий поліційний чин.  Словник української мови в 11 томах