Значення в інших словниках
-
контрапункт —
контрапу́нкт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
контрапункт —
-у, ч., муз. 1》 Те саме, що поліфонія. 2》 Відділ теорії музики, присвячений вивченню поліфонії. 3》 Мелодія, яка звучить одночасно з темою, у фузі – протискладення. 4》 Одночасне поєднання двох або кількох самостійних голосів (мелодій).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
контрапункт —
(нім. Kontrapunkt від лат. punctum contra punk-tum — крапка проти крапки) — те ж саме, що поліфонія. Поділяється на К. строгого стилю і К. вільного стилю. 2. Мелодія, що звучить одночасно з темою, інакше — протискладення.
Словник-довідник музичних термінів
-
контрапункт —
КОНТРАПУ́НКТ, у, ч., муз. 1. Те саме, що поліфоні́я. Я буду Вам грати.., окрім того, українських пісень масу у власній транскрипції, вільній від контрапункту і всякої теорії (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
-
контрапункт —
1. композиторська техніка, яка полягає в одночасному поєднанні мелодійних ліній на оркестрових засадах (поліфонія); у фузі — голос, докомпонований до теми; 2. розділ теорії музики.
Універсальний словник-енциклопедія
-
контрапункт —
Контрапу́нкт, -ту; -пу́нкти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
контрапункт —
КОНТРАПУ́НКТ, у, ч., муз. 1. Те саме, що поліфоні́я. Я буду Вам грати.., окрім того, українських пісень масу у власній транскрипції, вільній від контрапункту і всякої теорії (Л. Укр., V, 1956, 277); Майстерно з’єднуючи дві різнохарактерні колядки, він [М.
Словник української мови в 11 томах