контрреволюція

контрреволю́ція

(франц. contrerevolution)

боротьба класів, ворожих революції, проти революційного народу і створеного революцією нового суспільного й державного ладу. Має на меті зберегти панування реакційних класів або реставрувати вже повалений революцією старий суспільно-політичний лад. Особливо шалений опір чинять повалені класи, і насамперед буржуазія, соціалістичній революції, яка знищує експлуататорський лад і відкриває нову еру в історії людства.

Значення в інших словниках

1. контрреволюція — контрреволю́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. контрреволюція — [контр:еивоул'уц'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. контрреволюція — -ї, ж. 1》 Боротьба проти росту революції за збереження своєї держави, а також проти революції, що перемогла, за повернення дореволюційного ладу. 2》 збірн. Контрреволюціонери.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. контрреволюція — КОНТРРЕВОЛЮ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Активна протидія революції, спрямована на її придушення, знищення її завоювань, за відновлення дореволюційного ладу.  Словник української мови у 20 томах
5. контрреволюція — Контрреволю́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. контрреволюція — КОНТРРЕВОЛЮ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Боротьба класу експлуататорів проти росту революції за збереження своєї держави, а також проти революції, що перемогла, за повернення дореволюційного ладу.  Словник української мови в 11 томах