кристалізація

кристаліза́ція

(від грец. κρυσταλλίζω – просвічуюсь, як кристал)

перехід речовини з газоподібного, рідкого (розчину чи розплаву) або твердого (аморфного) станів у кристалічний.

Значення в інших словниках

1. кристалізація — кристаліза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кристалізація — [криестал'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. кристалізація — Кристаллизация — crystallisation — Kristallisation — перехід речовини з газоподібного, рідкого (розчину чи розплаву) або твердого (аморфного) станів у кристалічний. К. – процес утворення кристалів з пари, розчинів або розплавів та з речовини в інш.  Гірничий енциклопедичний словник
4. кристалізація — -ї, ж. 1》 Перехід речовини з газуватого, рідкого або твердого (аморфного) стану в кристалічний. 2》 перен. Становлення, набуття чітких форм (про задум, ідеї, суспільні напрями і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кристалізація — КРИСТАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Перехід речовини з газоподібного, рідкого або твердого (аморфного) стану в кристалічний. – Будь-яке скло з роками старіє. У ньому розвивається дуже повільний процес кристалізації.  Словник української мови у 20 томах
6. кристалізація — I перехід речовини з рідкого стану в твердий, відбувається при певній постійній темп. (залежній від тиску), т.зв. темп. к.; процес, протилежний до плавлення. II утворення та ріст кристалів у розчині, розплаві або газовій фазі.  Універсальний словник-енциклопедія
7. кристалізація — Кристаліза́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кристалізація — КРИСТАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Перехід речовини з газоподібного, рідкого або твердого (аморфного) стану в кристалічний. При кристалізації чистого металу або сплаву спочатку виникає безліч зародків кристалів, які швидко ростуть, тиснучи один одного (Хімія...  Словник української мови в 11 томах