кінкан

кінка́н

(япон.)

рід субтропічних вічнозелених плодових дерев або кущів родини рутових. Вирощують як декоративні та використовують у селекції для виведення морозостійких форм цитрусових. Інша назва – кумкват.

Значення в інших словниках

1. кінкан — кінка́н іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. кінкан — -а, ч. Вид плодових дерев або кущів родини рутових, поширений у Східній Азії. Кінкан японський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кінкан — КІНКА́Н, а, ч. 1. Рід субтропічних вічнозелених плодових дерев або кущів родини рутових; кумкват (у 1 знач.). Кінкан культивують у Китаї, Південно-Східній Азії, Японії, на Близькому Сході, у Південній Європі та на півдні США (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. кінкан — КІНКА́Н, а, ч. (Fortunella). Вид плодових дерев або кущів родини рутових, поширений у Східній Азії. Кінкан японський.  Словник української мови в 11 томах