лейцин

лейци́н

(від грец. λευκός – білий)

органічна сполука (амінокислота), входить до складу всіх тваринних і рослинних білків. Відсутність в їжі призводить до затримки росту молодих організмів. Л. У суміші з іншими амінокислотами застосовують для лікування хвороб, пов’язаних з порушенням обміну речовин.

Значення в інших словниках

1. лейцин — лейци́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лейцин — -у, ч., хім. Одна з незамінних амінокислот, що входить до складу тваринних і рослинних білків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лейцин — ЛЕЙЦИ́Н, у, ч., хім. Незамінна амінокислота, що входить до складу тваринних і рослинних білків. Вносячи під рослини відповідні добрива, ми можемо поліпшити якість молока, збільшити у м'ясі вміст таких найважливіших амінокислот, як триптофан, лізин...  Словник української мови у 20 томах
4. лейцин — ЛЕЙЦИ́Н, у, ч., хім. Одна з незамінних амінокислот, що входить до складу тваринних і рослинних білків. Вносячи під рослини відповідні добрива, ми можемо поліпшити якість молока, збільшити у м’ясі вміст таких найважливіших амінокислот, як триптофан, лізин, група лейцинів (Наука.., 1, 1958, 56).  Словник української мови в 11 томах