лейцин
ЛЕЙЦИ́Н, у, ч., хім.
Незамінна амінокислота, що входить до складу тваринних і рослинних білків.
Вносячи під рослини відповідні добрива, ми можемо поліпшити якість молока, збільшити у м'ясі вміст таких найважливіших амінокислот, як триптофан, лізин, група лейцинів (з наук.-попул. літ.);
У ризосфері бузку ідентифіковано 10 вільних амінокислот: лізин, гістидин, аспарагінову, гліцин, глутамінову, фенілаланін, ізолейцин, лейцин, валін, триптофан (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)