лексема

лексе́ма

(від грец. λέξις – слово, мовний зворот)

слово-тип, структурний елемент мови; словникова одиниця з усіма її формами й значеннями в різних контекстах.

Значення в інших словниках

1. лексема — лексе́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лексема — [леиксема] -мие, д. і м. -м'і  Орфоепічний словник української мови
3. лексема — -и, ж., лінгв. 1》 Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень. 2》 У мовах програмування – мінімальна одиниця мови, що має значення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лексема — Слово  Словник чужослів Павло Штепа
5. лексема — ЛЕКСЕ́МА, и, ж., лінгв. Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень. Це просто інша лексична панорама Львова.  Словник української мови у 20 томах
6. лексема — ЛЕКСЕ́МА, и, ж., лінгв. Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень.  Словник української мови в 11 томах
7. лексема — рос. лексема слово-тип, структурний елемент мови; словникова одиниця з усіма її формами й значеннями в різних контекстах.  Eкономічна енциклопедія