лексема
лексе́ма
(від грец. λέξις – слово, мовний зворот)
слово-тип, структурний елемент мови; словникова одиниця з усіма її формами й значеннями в різних контекстах.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лексема — лексе́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лексема — [леиксема] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
- лексема — -и, ж., лінгв. 1》 Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень. 2》 У мовах програмування – мінімальна одиниця мови, що має значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лексема — Слово Словник чужослів Павло Штепа
- лексема — ЛЕКСЕ́МА, и, ж., лінгв. Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень. Це просто інша лексична панорама Львова. Словник української мови у 20 томах
- лексема — ЛЕКСЕ́МА, и, ж., лінгв. Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень. Словник української мови в 11 томах
- лексема — рос. лексема слово-тип, структурний елемент мови; словникова одиниця з усіма її формами й значеннями в різних контекстах. Eкономічна енциклопедія