лексема
ЛЕКСЕ́МА, и, ж., лінгв.
Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень.
Це просто інша лексична панорама Львова. Інші лексеми, особливий синтаксис (Любко Дереш);
Діалектизм може заступати нормативну лексему не лише в її основному значенні, а й у багатьох випадках образного, переносного вживання (з наук. літ.);
Деякі з іншомовних лексем адаптувалися на україномовному ґрунті і побутують у місцевому мовленні як усталені географічні терміни чи поняття на означення об'єктів господарської діяльності (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лексема — лексе́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лексема — [леиксема] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
- лексема — -и, ж., лінгв. 1》 Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень. 2》 У мовах програмування – мінімальна одиниця мови, що має значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лексема — Слово Словник чужослів Павло Штепа
- лексема — лексе́ма (від грец. λέξις – слово, мовний зворот) слово-тип, структурний елемент мови; словникова одиниця з усіма її формами й значеннями в різних контекстах. Словник іншомовних слів Мельничука
- лексема — ЛЕКСЕ́МА, и, ж., лінгв. Слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень. Словник української мови в 11 томах
- лексема — рос. лексема слово-тип, структурний елемент мови; словникова одиниця з усіма її формами й значеннями в різних контекстах. Eкономічна енциклопедія